Щоб покрити витрати по репараціях, уряд переможеної країни почав друкувати нічим не забезпечені гроші, і відразу вартість паперової марки поповзла вниз. Протягом трьох місяців після пред'явлення повного рахунку ціни в Німеччині виросли, і до кінця 1921 року вони в тридцять п'ять разів перевищили довоєнний рівень. До кінця 1922 року цей рівень був перевершений вже в 1475 разів, а незабаром перевалив за один трильйон раз. Менш ніж за два роки (з 1922 по 1923 рік) ціна німецької поштової марки виросла з 20 пфенігів до 500 мільярдів марок. Кредитори підвищили процентні ставки до 35 відсотків в день.
Інфляція
Якщо в кінці війни ціна долара США дорівнювала приблизно 4 німецьким маркам, то вже до липня 1922 року його ціна підвищилася до 493 марок. До нового, 1923, року німецька марка впала до 17 792 за один долар. На піку інфляції до середини листопада 1923 року німцеві був потрібний 4,2 трильйона (4 200 000 000 000) марок, щоб купити один долар. Американський цент коштував 40 мільярдів (40 000 000 000) німецьких марок. Будь-який товар, який можна було купити в кінці війни за одну марку, до 1923 року почав коштувати 726 мільярдів марок. Уряд Веймарської республіки гнав грошові верстати з такою швидкістю, що друкарням не вистачало часу, щоб надрукувати кожну банкноту з обох боків. Затримки в доставці грошових знаків на місця іноді означали, що банкноти можуть знецінитися перш, ніж потраплять в банк. Робочі отримували зарплату щодня, але якщо щось заважало їм заглянути в магазин того ж дня до закриття, то на інший ранок пачки паперових купюр вже годилися лише для розтоплення печі.
Інфляція вийшла з-під контролю уряду, банків, торгових фірм, не говорячи вже про простих людей, які були її найголовнішими жертвами. Щоб допомогти німецьким комерційним фірмам залишитися на плаву, уряд зробив позики на суму 497 мільярдів марок. Інфляцію вдалося зупинити до 20 листопада 1923 року, коли марка досягла цифри 4,2 трильйона по відношенню до долара. Тоді уряд закреслював на банкнотах всі нулі і створив нову марку, яка отримала назву рентної. Нова марка спиралася на вартість землі, і її співвідношення з доларом було повернене до обмінного курсу імперської марки перед Першою світовою війною - 4,2 за один долар або один трильйон інфляційних марок до однієї рентної марки.
Схожі статті
Мітки: історія, гіперінфляція, Ленін, малюнок, монети, монетний двір