У оформленні цих гетьманських паперових дензнаков були використані мотиви з української народної творчості. Розглянувши 100 гривень, видимий овальний вінок з українських овочів, плодів і квітів. Посередині банкноти - тризубець. По сторонах дві фігури: зліва - селянка з серпом і снопом в національному одязі. Справа - робочий у фартусі поверх селянського українського одягу з молотом, обвитим лавром. Знак в 100 гривень розміщений в незвичайній сітці у вигляді рамки. Реверс прикрашають дві колонки, над колонками - квіти. В центрі банкноти розміщений лавровий вінок, в середині якого - тризубець.
В центрі квитка в 500 гривень - зображення жіночої голови, символізуючої «Молоду Україну». Таку алегорію можна було бачити до цього на марці в 30 кроків, виконаній також Георгієм Нарбутом.
Останні два квитки в 1000 і 2000 гривень виконав Іван Мозальовський. На першому видимий стародавній герб Києва. У центрі - лавровий вінок, узятий з панегірика «Вперше на жалостній льох зацного ліцаря Петра Конашевича-Сагайдачного 1622 р.». Банкнота в 2000 гривень схожа на першу.
Емісії паперових грошей Українською Директорією
У листопаді 1918 р. відбулися революції в Австро-Венгрии і Германії, унаслідок яких були повалені монархії Габсбургов і Гогенцоллернов. Звичайно ж, був повалений окупаційний режим і в Україні, а услід за ним і гетьманський уряд. Вночі 14.11.1918 р. в Білій Церкві була створена Українська Директорія, яка через місяць увійшла до Києва. Народними міністрами фінансів стали Василь Мазуренко і Борис Мартос, з часом - Михайло Крівецкий, потім знову Борис Мартос.
Війна з Радянською Росією і українською радянською владою вимагала великих засобів. Тому уряд продовжував випускати крупні суми грошей, практично не стабілізуючи грошову систему.
У Києві Директорія використовувала запаси грошей, випущених ще урядом Центральної Ради і гетьмана, а також російські рублі. Німецькі марки і австрійські крони знаходилися в обігу серед населення як необов'язкові, разом з ними курсували і бони міст і сіл України.
З часом Директорія переїздить до Вінниці, звідти до Тернополя, потім в Станіслав (Івано-Франківськ). У Станіславі були виготовлені банкноти номіналом в 5 гривень. Їх віддрукували похапки, тому на окремих купюрах в слові «гривень» пропущена буква «р». 5 гривень друкувалися з водним знаком («гриби») на сірому папері.
22 серпня 1919 року було оголошено, що так звані радянські гроші не визнаються законними платіжними знаками в УНР. А 23 серпня вийшло розпорядження міністра фінансів Б.Мартоса і директора Кредитної канцелярії В.Сапіцкого, що остаточно встановило порядок грошового обороту в Україні. Згодне йому на території УНР продовжували знаходитися в обігу «царські» гроші номіналами в 100 рублів і нижче по пониженому курсу, розмінні марки і бони з номіналом в копійках.