Загальний об'єм емісії був встановлений на суму 500 млн. карбованців. Починали її з квитка номіналом в 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали «горпінкамі», - напевно, із-за орнаменту, що часто зустрічався на жіночих фартушках (кияни називали фартушки «горпінкамі»).
Гроші пішли в оборот блискуче, маючи однакову вартість із старими російськими. Економісти вважали, що коли б не прив'язка до російського рубаю, то вони були б навіть вищі по курсу. Зараз серед коллекционеров-боністов банкнота в 100 карбованців високо цінується як перший зразок української валюти.
Після підписання Брест-літовського мирного договору і повернення Центральної Ради до Києва 1 березня 1918 р. гривня стала основною грошовою одиницею. І «грошовий голод» змусив прийняти термінові заходи. У Києві Український державний банк почав друкувати тимчасові розрахункові квитки, що поступили в оборот ще до появи банкнотів зарубіжного друку. Проте з виготовленням грошей в Германії тягнули, і через це тимчасові квитки придбали більше, ніж передбачалося, значення. Так і відбулася друга емісія Центральної Ради (починаючи з 6 квітня 1918 р.). Були випущені паперові гроші в 100, 200, 400, 500 і 1000 крб., з водними знаками, на високоякісному папері.
30 березня 1918 р. вийшов закон про випуск паперових грошей номіналами в 5, 10, 25 і 50 крб. (загальною вартістю на 100 млн. крб.) Планувалося, що їх оборот буде більш менш тривалим (до 1.03.1924 р.). Знаки в 5 і 10 крб. так і не були випущені, 25 крб. з'явилися 6.04.1918 р., 50 крб. («лопатки») - пізніше.
З часів Центральної Ради бере початок і історія перших українських марок з номіналом в кроках. Спочатку вони були задумані тільки як поштові мініатюри. Але з часом, із-за браку дрібної розмінної монети, за прикладом російських властей, що зробили це раніше, почали використовувати їх як марки і гроші одночасно на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Папір під марки використовували грубу, зручнішу для тривалого вживання. Але ці марки-кроки з'явилися в обороті вже після падіння Центральної Ради.
Паперові гроші України при гетьманаті П.Ськоропадського
29 квітня 1918 р. відбувся з'їзд вільних землеробів, на якому, не без допомоги німців і австрійців, гетьманом України був вибраний Павло Ськоропадський (1873-1945). Він же і проголосив країну Українською Державою, розігнавши перед цим Центральну Раду.
31 травня 1918 р. гетьман Ськоропадський видав наказ про введення нових паперових грошей - гривень. Друкувалися вони в Берліні, оскільки були замовлені в Германії ще Центральною Радою.